Вибираємо розчинник для фарби

Види розчинників фарб
Розчинник не тільки доводить лакофарбову продукцію до потрібної консистенції, але і дифундує з деякими компонентами. Причому нанесений шар після випаровування летких речовин набуває твердий стан з початковими властивостями.
|
До першого виду відносяться такі речовини, як: вода, рідкий аміак, сірчистий ангідрит. Серед перерахованих розчинників простий обиватель знайомий лише з водою, яка використовується для розведення емульсійних фарб.
Друга група містить розширений ряд хімічних сполук – вуглеводні, кетони, прості і складні ефіри, спирти та ін Якщо з застосуванням води нескладно заплутатися, те, що стосується органічних розчинників, то тут без певних знань можна з легкістю зіпсувати банку з фарбою.
У будь-якому випадку, він повинен володіти такими властивостями як:
легке змішування з відповідним барвником до отримання однорідної субстанції;
летючість;
відсутність хімічної реакції з барвником.
Склад органічних розчинників фарб
Рідкі субстанції на органічній основі отримали високе поширення за рахунок своїх властивостей. Їх використання у виробництві фарбувальної продукції, що дозволяє використовувати матеріали при негативних температурах, у вологих середовищах і т. д.
Деякі навскидку зможуть визначити приналежність того або іншого розчинника до певної групи. Для деяких назва хімічних сполук – «темний ліс». Однак не все так складно, як здається на перший погляд. Розібратися в їх популярних видах допоможе наступна інформація.
До групи вуглеводнів та їх похідних входить: очищений бензин, включаючи Нефрас і «Калоша»; скипидар; сольвент; ксилол.
Кетони представлені ацетоном, метилэтилкетоном, дизобутилкетоном, циклогексаноном.
До простих і складних ефірів відноситься діоксан, етилацетат, метилацетат.
Спирти є: етанол, метанол, бутанол, ізопропанол.
|
Зверніть увагу на:
|