Технологія монтажу водяної теплої підлоги

Технологія монтажу водяної теплої підлоги Технологію укладання можна умовно розбити на декілька етапів. Перший — підготовчий. Потрібно не тільки запастися усіма необхідними матеріалами, але і провести розрахунки. Далі слід підготовка чорнового підстави, установка шафи для колектора і укладання контурів. І наостанок підключення системи.

Правила розрахунку водяної підлоги


Багато хто помилково вважають, що монтаж водяної підлоги слід починати з купівлі труб та інших будівельних матеріалів. Але, перед тим як відправитися в магазин, необхідно виконати розрахунки. Адже контур теплої підлоги повинен бути цілісним. Тому треба точно знати довжину контуру.

Вона безпосередньо залежить від квадратури приміщення. Фахівці рекомендують встановлювати водяні підлоги в тих кімнатах, площа яких не перевищує 40 м2. Якщо показник становить 50-60 м2, доцільно розбити приміщення на кілька зон і укласти декілька контурів. При цьому ділити кімнату на зони потрібно так, щоб усі контури були приблизно однакової довжини. Інакше температура підлоги в різних місцях буде відрізнятися.

Крім квадратури, слід врахувати довжину труби. Фахівці сходяться на думці, що один контур не повинен бути більше 60 метрів. Інакше теплоносій на виході буде мати значно нижчу температуру, ніж на вході. Відповідно, підлогове покриття буде прогріватися нерівномірно.

Складання схеми укладання водяної теплої підлоги


Після закінчення розрахунків слід намалювати креслення. Схема водяної підлоги повинна максимально відповідати всім нормам і вимогам. Особливо ретельно потрібно розробити її для приміщення, яке було розбите на кілька секторів. Контури, що знаходяться в різних секторах, не повинні мати точок дотику.

Укладені труби повинні знаходитися на певній відстані один від одного. Ця відстань називається «крок». Величина кроку може варіюватися від 10 до 30 см. Якщо крок укладання буде перевищувати 30 см, то система стане працювати малоефективно. А укладати теплоносій з кроком, меншим 10 см, немає сенсу. Від цього ефективніше працювати вона не стане. А довжина контуру при цьому збільшиться. При цьому крок повинен бути однаковий на всій поверхні приміщення.

Також при складанні схеми варто врахувати, що труби не можна розташовувати впритул до стін. Має залишитися як мінімум 10 см вільного місця. Біля зовнішніх стін можна зменшити крок укладання. Така міра пояснюється тим, що тепло тут йде набагато швидше.

Що стосується схеми укладання труб, то сьогодні існує два варіанти: равлик і змійка. Щоб звести до мінімуму гідравлічні втрати, доцільно зупинити свій вибір на монтажі равликом. Однак у приміщеннях зі складною геометрією не завжди вдається використовувати цей спосіб. В такому випадку укладати труби доводиться змійкою. Що стосується розміру приміщення, то для великих кімнат більше підходить равлик, а для маленьких — змійка.

Щоб намалювати схему теплої водяної підлоги, необхідно спочатку на папері зобразити приміщення. Далі накреслити лінії, паралельні стінам. Відстань між ними повинна дорівнювати кроку укладання. Кількість ліній повинно бути парним. Таким чином, на схемі повинна вийти сітка. За таким рисам досить просто буде намалювати схему монтажу теплоносія.

Підготовка підстави для монтажу водяної підлоги


Насамперед потрібно очистити від бруду і вирівняти чорнове підставу. Вирівнюється воно для того, щоб товщина укладається згодом стяжка була однаковою. Якщо її товщина в різних місцях кімнати буде різною, то домогтися рівномірного прогрівання підлоги не вийде.

Потім необхідно укласти на чорнове підстава гідроізоляцію. Це роблять, щоб волога, яка присутня в нижніх рівнях, не потрапляла на систему. Після укладання гідроізоляційного шару на стіни приміщення клеїться демпферна стрічка, товщиною 10-15 см
Далі потрібно укласти теплоізоляцію. Це робиться, щоб мінімізувати тепловтрати.

При укладанні теплоізоляційного матеріалу необхідно взяти до уваги поверховість приміщення. Якщо воно знаходиться на першому поверсі, а під ним розташовується холодний підвал, то товщина такого шару повинна становити 23-25 см. Якщо ж приміщення розташоване на 2, 3 і т. д. поверсі, то можна обмежитися товщиною прошарку 3-5 см.

Установка колекторного шафи


Колектор — це частина інженерної системи, яка робить її регульованою. На ринку можна знайти колектори, вартість яких досить невисока. Однак після установки такого елемента система стає практично нерегульованої, так як в дешевих приладах немає нічого, крім запірного клапана. Більш дороге обладнання оснащене регульованими клапанами. На такому варіанті і варто зупинитися.

Щоб зробити систему максимально регульованою, рекомендовано придбати колектори, на клапанах яких встановлені сервоприводи і є попередні змішувачі.

Крім того, потрібно купити шафа для колектора. У ньому труби, у які надходить теплоносій, будуть з'єднуватися з системою теплопостачання приміщення. Також в колекторному шафі розташовуються регулювальні елементи. Тому до нього завжди повинен бути вільний доступ.

Вибираючи місце для колекторного шафи, слід врахувати, що до нього повинні підходити труби кожного контуру. Він монтується в стіну. Тому у обраному місці необхідно зробити поглиблення, розміри якого відповідають колекторному шафі.

Укладання труб водяного теплої підлоги


Згідно схемі потрібно укласти труби. Щоб вони під час монтажу не зміщувалися, можна попередньо на підлогу укласти армуючу сітку. До неї за допомогою дроту зручно кріпити контур.

Не потрібно занадто щільно затягувати дріт. В іншому випадку труби в процесі експлуатації можуть деформуватися. А в місцях деформації збільшується ризик порушення цілісності. Але можна обійтися і без армуючої сітки. Кріплення труб до теплоізоляції виконується за допомогою спеціальних кліпс і затискачів.

Один кінець труби заводиться в колекторний шафа. Решті контур укладають згідно зі схемою. Після монтажу контуру другий кінець заводиться в колекторний шафа, де його згодом з'єднають з поворотним колектором.

Укладаючи труби, необхідно стежити, щоб не утворювалося перегинів, які можна визначити за білястим смужкам в місці згину. Радіус вигину не повинен перевищувати діаметра труби, помноженого на 5.

Підключення системи «водяна підлога»


Кожен контур замкнутий. З котла в систему подається вода, яка, проходячи по контуру, віддає тепло. Охолоджена вода повертається в котел, нагрівається там і знову потрапляє в систему. Щоб відбувалося безперервне рух рідини, є циркуляційний насос.

На обидва кінця труби потрібно встановити запірні вентилі. Якщо цього не зробити, то при необхідності припинити подачу води в систему не вийде. Щоб з'єднання труби і вентиля було надійним, використовують компресійні фітинги.

Потім слід підключити колектор, який бажано оснастити перехідником з зливним краном і відводом повітря. Щоб спростити собі роботу, можна купити вже зібраний колектор разом з колекторним шафою.

Водяна підлога своїми руками практично готовий. Залишилося тільки перевірити працездатність системи і залити її стяжкою. При перевірці пускають воду під тиском, який дещо перевищує робоче. Якщо система функціонує нормально, то приступають до укладання стяжки. У будівельних магазинах можна знайти розчини, які призначені для теплих підлог.

Щоб успішно виконати монтаж водяної підлоги, необхідно правильно розрахувати довжину труб і скласти схему. Всі подальші дії вимагають акуратності. Особливо уважно потрібно діяти на етапі підключення системи.
12-03-2017, 09:35 79 0

Поділіться власною думкою